Рецензія на фільм «Сон в літню ніч»

Третій фільм, режисером якого є теж Майкл Хоффман, є фільм «Сон в літню ніч». Цей кіносценарій був знятий у 1999 році, але силами трьох кінематографів. Про що мова? Справа в тому, що цей фільм знімали американські, британські та італійські кінематографи разом. До чого такі старання і зусилля? «Сон в літню ніч» – це не просто придуманий сценарій звичайним сценаристом.

Фільм знятий за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра з однойменною назвою «Сон в літню ніч». Читати класиків любить багато хто, але яка ж краса, що твори класиків можна не тільки прочитати, але й подивитися на екрані. Безсумнівно, між цими двома шедеврами мистецтва буде помітна різниця. Адже у фільм багато чого не потрапляє. Тим не менш, є можливість порівняти один й інший витвір мистецтва.

Головним режисером цієї картини став Майкл Хоффман і саме він вирішив перемістити всю дію п’єси і вже майбутнього фільму у 19 століття. Скажіть, вам подобається дивитися такі фільми? Особисто я люблю щось свіжіше і сучасніше, але якщо тема глибока і зі змістом, то мою увагу привертають і такі кіносценарії.

За жанром, цей фільм, як і попередній – комедійна драма. І в даному фільмі прекрасний не тільки сюжет, а й підібраний акторський склад. Одна справа, коли ви читаєте і самі уявляєте того чи іншого персонажа, а зовсім інше, якщо ви їх і так бачите. Але в цьому теж є свій мінус. Якщо це, наприклад, в самому фільмі негативний персонаж, але на ділі його грає ваш улюблений актор, вам складніше його сприймати саме в такому образі. Все, що ми любимо, ми намагаємося ідеалізувати. Можливо, для цього і потрібно порівнювати і книгу, і фільм. Щоб склалося потрібне, правильне сприйняття.

Ми почали говорити про акторський склад, але відійшли трохи і не сказали хто ж в головних ролях. А це такі: Кевін Клайн, Мішель Пфайффер, Рупр Еверетт, Крістіан Бейл, Домінік Уест, Сем Рокуелл і Софі Марсо. Комусь ці імена, може, нічого не скажуть, але для когось хоча б один з цих акторів є найкращим і найулюбленішим.

До того ж, крім прекрасно підібраного акторського складу, творці даного фільму можуть похвалитися ще деякими важливими моментами і деталями. Ось навіть, наприклад, декорації. Якщо подумати, що фільм був знятий в 90-х роках, то це були ще хороші декорації, які додали фільму особливого шарму. І взагалі картини цього кіносценарію змушують нас зануритися в цей фільм цілком з руками і ногами, як кажуть. Чому?

Справа в тому, що режисери настільки все добре придумали, що ніхто навіть не помітить, що це в якійсь мірі віртуальний світ, а не реальний. Всі сцени побудовані так, що перенесення в інше місце не йде обривками, воно, як ніби морські хвилі в спокійну погоду – гладкі і плавні. В один момент ви можете знаходитися в будинку, а вже через деякий час ви потроху рухаєтеся до чудесного лісу, де проживає багато ельфів і фей. Справжня казка, в яку хочеться вірити.

Хтось скаже, що ця п’єса дуже схожа з драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки. Але Шекспір ​​жив набагато раніше, та й творив теж раніше. До того ж, за сюжетом цього кіносценарію є кілька персонажів, які поглинені не те, що любовним трикутником, а багатокутником, якщо так можна висловитися. Та й, до того ж, в цьому кіносценарії, щасливому кінцю все ж бути, що не скажеш про «Лісову пісню» Лесі Українки. Якщо вам стало цікаво і якщо ви раптом любитель чарівництва і всього, що з ним пов’язано, то прошу до перегляду.

Рецензія на фільм «Сон в літню ніч»