Огляд фільму «Ключ від всіх дверей» (2005)

Фільм режисера Йена Софтлі “Ключ від усіх дверей” 2005 року зразка, являє собою чаклунський містичний трилер, який я подивився одного разу зовсім випадково. Пам’ятаю, ми з дружиною прийшли в кінотеатр на один фільм, вже не пам’ятаю який, але з технічних причин, замість нього нам показали зовсім інший, і це був “Ключ від всіх дверей”. Фільм тоді справив на мене незабутнє враження, ті ж відчуття, переглядаючи його, я відчуваю і зараз. Кіно на тему худу, – так називається стародавнє північноафриканське чаклунство, марновірство, в основі якого лежить віра в можливість переселення душі чаклуна з одного тіла в інше. Смерть – не кінець.

Чаклунські формули і заклинання, магічні предмети, необхідні для звершення ритуалу переміщення, волосся, кров жертви-судини, в чиє тіло переливається душа чаклуна, а головне – віра, віра жертви в чаклунство, в силу худу дають йому можливість жити чорним проклятим життям знову і знову, використовуючи чужу оболонку.

Вампір не боїться протягненого до нього розп’яття, якщо Пітер Вінсент не вірить в його святу силу. Культ худу не є частиною вуду, це не поклоніння, це ініціатива самого чаклуна. Худу охоплює масу всяких забобонів, типу цегляної крихти, що допоможе відрізнити друга від ворога, трав’яні настої, відвари, прийоми підпорядкування розуму, способи заподіяння шкоди шляхом своєрідних прокльонів, крейдою, коротше кажучи, всякі пентаграми зі свічками на підлозі.

Також, начебто має значення вік жертви судини і тіла-душі чаклуна, їх типів крові, в загальному, тема досить цікава і звичайно, офіційно не має будь-яких наукових підтверджень і вивчень, тим і краще. І ось у нас є гарна і добра 25-тирічна дівчина Керолайн Елліс, у виконанні красуні Кейт Хадсон, головною справою життя для якої є, не повірите, турбота про ближнього, така ось вона душевна і милосердна.

Керол шукає роботу доглядальницею і знаходить її в сільській мальовничій глушині, у великому старовинному будинку, місцевості просоченої чаклунськими забобонами. Доглядати дівчині випадає за старим, прикутим до інвалідного крісла Беном Деверо. Сувора дружина хворого – Вайолет Деверо з показною недовірою, але все ж таки, нібито прислухавшись до поради молодого юриста Люка Маршалла, який допомагає з сімейними справами, приймає Керол на роботу, допускаючи її до всіх тонкощів догляду за паралізованим чоловіком і потроху відкриваючи таємниці сімейних цінностей.

Поступово, дівчина починає помічати одним за одним дивацтва будинку і дивацтва в поведінці його власників. Керолайн вирішує поділитися своїми підозрами з адвокатом, але той ніби не бажає приймати дівчину всерйоз, і зводить все на старечі примхи господині та хворобу Бена. В усьому будинку немає жодного дзеркала, а Бен поводиться так, немов відчайдушним безмовним криком молить про допомогу.

Цікава Керолайн знаходить потайні двері на горищі, але відкрити ці двері у неї не виходить. Коли ж недовірлива дівчина, ведена підозрами, все ж проникає в таємну кімнату за допомогою відмички, то знаходить там всі зняті дзеркала, а разом з ними і масу інших дивних речей, старовинні пластинки із змовами і заклинаннями, книги, що містять ритуальні чаклунські формули-пентаграми, всякі банки-склянки з кістковим пилом, нутрощами і волоссям.

Там же вона побачила стару фотографію деяких Папи Джастіфая і Мами Сесіль, які колись давним-давно працювали в будинку слугами. Вайолет як ніби щиросердно відкриває Керолайн чергову сімейну таємницю, показує чергового скелета в шафі, повідавши про таємничу жорстоку долю чорношкірих слуг. Поступово дівчина починає розуміти, що все більше стає частиною зловісної чаклунської змови і все більше вірить в темне чаклунство худу.

Огляд фільму «Ключ від всіх дверей» (2005)