Огляд на фільм «Хатіко»

Ви любите дивитися фільми, які чіпляють до глибини душі, а також ті фільми, які завжди розповідають про найкращих і відданих друзів людини і взагалі про важливі і в тому числі всесвітні проблеми? Особисто я дуже люблю, адже не завжди хочеться дивитися ті фільми, які просто розслаблюють, іноді хочеться подивитися щось гарне і в тому числі тривожне.

Сам фільм «Хатіко» – фільм-драма, режисером якого є Лассе Халльстрем. Ви не повірите, але загальний бюджет фільму склав лише 16 мільйонів доларів в порівнянні з іншими фільмами. Але не дивлячись на це всій операторській групі на чолі з режисером і продюсером вдалося зняти справді дуже хорошу і в прямому сенсі сильну, справжню драму. А все тому, що сюжет зачіпає душу і серце кожного. Навіть саму «холодну» людину може дуже сильно зачепити цей фільм, може забратися в найвіддаленіші закаулки душі.

Насправді, в основі вже всім давно відомого сюжету – реальна історія, яка трапилася в Японії і виявляється потрясла весь світ, а якщо ще десь є людина, яка не дивилася цей фільм, то це вражає і досі, і буде вражати. Хоч на перший погляд сюжет дуже простий і банальний, але не дивлячись на це все він дійсно бере за душу, чіпляє так би мовити кожного.

Весь сценарій даного фільму написаний точнісінько, як і в реальній історії, але єдиною відмінністю насправді є тільки те, що події розвиваються не в тій же Японії, а в Америці. Але навіть так куди краще. Така задумка точно сподобається великій кількості населення різних країн, адже якби було все без змін, то можна було б точно сказати, що режисер просто вкрав сюжет і навіть не подумав про якісь зміни.

Ще, що є важливим в сюжеті цього фільму, те що додані ще деякі харизматичні персонажі, але вони грають іншу роль, а точніше сказати другорядну. Всі діалоги, які їм належать прописані дуже навіть непогано, але по своїй суті є майже марними при побудові сюжету і не несуть насправді сильного смислового навантаження.

Давайте звернемося безпосередньо до самого сюжету і дізнаємося чому ж він насправді зачіпає глядача. На першому місці, я думаю, безсумнівно повинна бути сама подача режисера і звичайно ж особлива і досить таки приємна атмосфера. Банальний сюжет, але скільки ж емоцій він викликає. Можна сказати, що прям цілу бурю, ураган. Кожен у самий піковий момент чекатиме тільки хороших новин, а коли буде дивитися на очікування самого Хатіко – дуже вірного пса, безсумнівно захоче і собі мати такого, але точно знає, що ніколи не кине.

Цей фільм змушує кожного задуматися про ту справжню дружбу, яка все таки існує, про ту ж усім відому, але останнім часом тільки на словах, відданість і любов. Тут ми бачимо, що тварині набагато легше передати всі проблеми людства і справді щось донести до глядача.

Також створити приємну, красиву і дуже «тонку» атмосферу допомагає музичний супровід, а точніше він підсилює весь той ефект, якого домагалися його творці. Музика тут класична, красива і одночасно хвилююча. Можна сказати, що вона не затьмарює фільм і його сюжет, а навпаки доповнює його, змушує глядача відчути більший спектр емоцій і переживань.

Навіть акторська гра теж на високому рівні. А так, Річард Гір, Джоан Аллен, Ерік Аварі  не тільки прекрасно впоралися зі своїм акторським завданням, але і в повній мірі розкрили не тільки своїх персонажів, а й все, що було навколо них. А головний герой цього фільму собака породи Акіта-іну гідна всіх існуючих нагород і всіх похвал, адже без неї цей фільм не був би таким прекрасним і захоплюючим, прямо до сліз.

Огляд на фільм «Хатіко»