Огляд на фільм «Робота без авторства»

Історичні фільми завжди і у всі часи привертали до себе увагу тільки малої частини населення. Але чому ж їх не дивиться більшість? Може все через складні теми для «переварювання», грубо кажучи, а може через необізнаність і відсутність життєвого досвіду. Це питання досі залишається все ж риторичним. Але я вирішила виправити цю ситуацію і підібрала для вас кілька історичних фільмів з цікавим сюжетом.

Перший фільм у цьому жанрі, про який я хотіла б вам розповісти, привертає глядача навіть своєю назвою, адже з перших же нот залучає в дію і виникає великий інтерес дізнатися, що ж там насправді будуть показувати. І це кіносценарій «Робота без авторства».

На перший погляд не схоже на щось історичне, але насправді цей фільм нам повідає про трагічне дитинство молодого художника. Фільм цей створений був у 2018 році режисером Флоріаном Хенкелем фон Доннерсмарком. Він же створив також не менш захоплюючі фільми, як, наприклад, «Турист» в 2010 році і «Життя інших» у 2006 році. Крім ролі режисера, він також був продюсером і сценаристом цих всіх фільмів.

Вся дія відбувається в 1937 році у місті Дрезден. Старшокласниця Елізабет Май, вона ж є тіткою нашого художника Курта Барнерта, приведе його на пересувну виставку, яка має назву «Дегенеративне мистецтво». І, напевно, ще тоді у Курта виникло бажання стати художником, але тоді він мовчав про це, говорив своїй тітці тільки про те, як сильно сумує за Дрезденом і зовсім не хоче їхати в передмістя.

Життя кипить і кожен займається своєю справою. Так, наприклад, Елізабет отримала медаль за те, що дуже добре вчиться від самого Гітлера, а Курт тим часом на листочку паперу намалює оголену жінку. І як тільки почує звуки музики внизу, сховає свій досить таки інтимний малюнок. Внизу він побачить, як його тітка оголеною грає на фортепіано, а потім розіб’є собі тарілкою голову. Через це і відправиться в психіатричну лікарню. А у такого юного Курта, по суті, вже сформувалася травма дитинства. Це ж треба таке побачити.

Але на цьому все не закінчиться. Юному Курту доведеться ще багато побачити на своєму життєвому шляху. Так, наприклад, у самий розпал Другої Світової війни він побачить не тільки величезну армаду літаків, але і величезну кількість бомб, від яких починаються страшні пожежі. Художники і взагалі всі творчі люди дуже вразливі до таких подій, чи нам цього не знати.

Ви уявіть на мить що така ранима і юна особа могла пережити в ті часи. Курт бачив також і те, як в концтаборі жінки роздягалися догола і відправлялися в газову камеру. Душа дитини відчувала щось дуже погане і недобре, але чим він міг перешкодити?! Найбільшою травмою, мабуть, для Курта стала смерть його тітки. Вона, як і безліч інших жінок, померла в газовій камері.

Згодом Курт знайде роботу по виготовленню транспарантів, але думки і спогади про смерті нікуди не діваються. Після роботи Курт навіть малює і як тільки його роботи будуть помічені чужим поглядом, йому запропонують вступити в нову академію мистецтв в Дрездені. Саме там він і познайомиться з Елізабет Зібанд, яка вчиться на модельєра. Але чи не буде йому заважати спогад про свою тітку? Її ж теж звали Елізабет.

Вони стануть спочатку коханцями з Еллі – саме так Курт любив називати свою кохану, а згодом вони навіть зізнаються рідним про свою любов один до одного. У цій історії навіть буде щасливий кінець, адже будуть діти, але спогади про тітку нікуди не поділися. У фіналі Курт також, як і раніше любила робити його тітка, попросить водіїв автобусів натиснути одночасно на клаксони.

Огляд на фільм «Робота без авторства»