«Неможливе» – можливо?

Вітаю вас, мої дорогі! Пропоную сьогодні поговорити про фільми, які зняті на реальних подіях. І, мабуть, створимо також так звану добірку. Перший фільм, про який я хочу вам розповісти, знятий у Іспанії у 2012 році режисером Хуаном Антоніо Байоном. Ім’я цього режисера для вас може бути не дуже відомим, але в його фільмографії не один створений фільм. Це, наприклад, такі, як «Притулок» 2007 року, «Страшні казки» 2014 року, «Голос монстра» 2016 року і «Світ Юрського періоду 2» 2018 року.

До слова, Хуан Антоніо Байон був також продюсером фільму «Обитель тіней» 2017 року і навіть сам знімався у фільмі «Королева Іспанії» 2016 року. Погодьтеся, дуже різнобічна особистість. Сьогодні ми поговоримо про фільм «Неможливе», оскільки він якраз і має в основі реальну історію з життя. Хоча в таке не дуже й хочеться вірити. Чому ж? А про це дізнаємося вже тільки в ході сюжету фільму.

У центрі сюжету перебуває сім’я Беннетт, яка проживає у Іспанії. Це одна із успішних сімей, оскільки глава сімейства працює бізнесменом, а його дружина працює лікарем. Благополуччя цієї сім’ї видно прям неозброєним поглядом, адже Генрі – глава сімейства і його дружина Марія виховують трьох синів. Це Саймон, Томас і Лукас. Прям типові імена для іспанців. Одного дня надійшла пропозиція, щоб провести різдвяні канікули не вдома, як зазвичай, а злітати в Таїланд. Поки що все дуже радує і дарує тільки один позитив. Але ж в реальному житті не буває так, щоб все було прям ідеально, повинні бути і погані моменти. Що ж, давайте подивимося, чи будуть тут якісь погані події або ж все обійдеться.

Початок самої подорожі безумовно радував всю сім’ю, оскільки було відмінно відсвятковано Різдво і, до того ж, замість дуже спекотного номера в готелі нашій сім’ї попалося бунгало, в яке завжди проступає свіже повітря і прохолода. Все було дуже чарівно тільки до певного моменту. В одну мить ясне небо перетворилося у велику чорну хмару, а вода перетворилася не в місце для купання, а в справжнього монстра. Так, ви правильно зрозуміли, насувалося цунамі.

Все покрило величезною хвилею і змело на своєму шляху абсолютно все, починаючи від маленьких предметів, закінчуючи чимось великим. Так сталося, що саме в цей момент краще було б опинитися в дуже жаркому готельному номері, але, на жаль, доля зіграла злий жарт. Сімейство розділило по різні боки барикад. Генрі з молодшими синами Томасом і Саймоном були з одного боку, а Марію і зовсім водяний стовп занурив дуже-дуже глибоко. Можна сказати, що тут вже якось без варіантів. Але Марія так просто не здається, адже вона знає, що кудись тією самою хвилею віднесло її дітей і чоловіка. А чи вам не знати, на що здатна жінка заради порятунку своїх дітей?!

Не дивлячись на все це, Марія вибралася і вся в ранах навіть змогла врятувати свого старшого сина Лукаса, який був неподалік від неї. Я скажу вам навіть про позитив на цьому моменті. Марії вдалося врятувати свого старшого сина і вибратися на сушу. До слова, вони навіть змогли знайти лікарню, де можна було б оглянутися. І тільки в лікарні Марія сподівалася відшукати своїх інших синів і свого чоловіка. Але чи станеться це взагалі? І чи відновить сімейство свій повний склад?

Як би там не було, можу сказати, що відчуття після цього фільму просто нереальні. З одного боку ти розумієш, що таке хіба що напишуть сценаристи, але ж на життєвому шляху кожного бувають якісь негативні моменти, назвемо це так просто. І, знаєте, вражає сміливість і хоробрість Марії, адже мало хто на її місці міг би зробити все те ж саме. За тих обставин і поранень не кожен міг би врятувати когось, але у Марії дуже добре зіграв материнський інстинкт. Завжди б так, щоб можна було б зробити неможливе – можливим.

«Неможливе» – можливо?